- випар
- -у, ч.Газувата речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
випар
Смотреть что такое "випар" в других словарях:
випар — (газувата речовина, що утворилася внаслідок випаровування чого н.), пара, випарування, відпар … Словник синонімів української мови
випар — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
визів — випар [V] … Толковый украинский словарь
вапорт — у, ч., зах. Випаровування, випар … Український тлумачний словник
мефітіс — невідм., ж. Богиня шкідливих випарів землі … Український тлумачний словник
паркий — а/, е/. 1) Дуже насичений теплою парою, вологою. 2) Жаркий, душний внаслідок надмірних випарів. 3) Від якого йде пара; який випускає теплі випари … Український тлумачний словник
розпарювати — юю, юєш, недок., розпа/рити, рю, риш, док., перех. 1) Розм якшувати що небудь парою, гарячою водою і т. ін. 2) розм. Нагрівати, прогрівати що небудь до появи пари, випарів. || безос. Зігрівати тіло до появи поту. •• Розпа/рювати кістки/ добре… … Український тлумачний словник
розпарюватися — ююся, юєшся, недок., розпа/ритися, рюся, ришся, док. 1) Розм якшуватися під дією пари, гарячої води і т. ін. 2) розм. Нагріватися, прогріватися до появи пари, випарів. || Зігріватися до появи поту … Український тлумачний словник
сіль — со/лі, ж. 1) Біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. ін. || Біла речовина, що осідає на одязі від випарів поту. Зустрічати хлібом і сіллю. ••… … Український тлумачний словник
тіфон — а, ч., міф. Могутній потворний велетень, уособлення вогненних руйнівних сил землі та її випарів … Український тлумачний словник
